0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Стиха яка частина мови

Стиха яка частина мови

Всі словники 199 760

Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)

Грінченко. Словарь української мови

Знаки етнокультури Жайворонка

Жайворонок. Знаки української етнокультури

стиха

  • аа
  • аб
  • ав
  • аг
  • аґ
  • ад
  • ае
  • ає
  • аж
  • аз
  • ай
  • ак
  • ал
  • ам
  • ан
  • ао
  • ап
  • ар
  • ас
  • ат
  • ау
  • аф
  • ах
  • ац
  • ач
  • аш
  • ая
  • ба
  • бг
  • бд
  • бе
  • бє
  • бж
  • бз
  • би
  • бі
  • бл
  • бо
  • бр
  • бу
  • бю
  • бя
  • ва
  • вб
  • вв
  • вг
  • вд
  • ве
  • вж
  • вз
  • ви
  • ві
  • вї
  • вй
  • вк
  • вл
  • вм
  • вн
  • во
  • вп
  • вр
  • вс
  • вт
  • ву
  • вх
  • вц
  • вч
  • вш
  • вщ
  • вю
  • вя
  • га
  • гв
  • гд
  • ге
  • гз
  • ги
  • гі
  • гл
  • гм
  • гн
  • го
  • гп
  • гр
  • гс
  • гу
  • гя
  • ґа
  • ґв
  • ґе
  • ґз
  • ґи
  • ґі
  • ґл
  • ґн
  • ґо
  • ґр
  • ґу
  • да
  • дб
  • дв
  • де
  • дє
  • дж
  • дз
  • ди
  • ді
  • дї
  • дл
  • дм
  • дн
  • до
  • дп
  • др
  • ду
  • дх
  • дь
  • дю
  • дя
  • еб
  • ев
  • ег
  • ед
  • еж
  • ез
  • ей
  • ек
  • ел
  • ем
  • ен
  • ео
  • еп
  • ер
  • ес
  • ет
  • еф
  • ех
  • еч
  • еш
  • єв
  • єг
  • єд
  • єе
  • єж
  • єз
  • єй
  • єл
  • єм
  • єн
  • єп
  • єр
  • єс
  • єт
  • єф
  • єх
  • єщ
  • жа
  • жб
  • жв
  • жг
  • жґ
  • жд
  • же
  • жє
  • жи
  • жі
  • жл
  • жм
  • жн
  • жо
  • жр
  • жу
  • жю
  • за
  • зб
  • зв
  • зг
  • зґ
  • зд
  • зе
  • зє
  • зж
  • зз
  • зи
  • зі
  • зї
  • зй
  • зл
  • зм
  • зн
  • зо
  • зп
  • зр
  • зс
  • зу
  • зц
  • зч
  • зш
  • зщ
  • зю
  • зя
  • ив
  • ид
  • иж
  • ик
  • ил
  • им
  • ин
  • ир
  • ис
  • ит
  • іб
  • ів
  • іг
  • ід
  • іє
  • іж
  • із
  • ік
  • іл
  • ім
  • ін
  • іо
  • іп
  • ір
  • іс
  • іт
  • іу
  • іх
  • іш
  • їд
  • їж
  • їз
  • їй
  • їс
  • їх
  • йм
  • йн
  • йо
  • йт
  • ка
  • кв
  • ке
  • кз
  • ки
  • кі
  • кл
  • км
  • кн
  • ко
  • кп
  • кр
  • кс
  • кт
  • ку
  • кх
  • кш
  • кю
  • кя
  • ла
  • ле
  • лж
  • ли
  • лі
  • лк
  • лл
  • ло
  • лу
  • ль
  • лю
  • ля
  • ма
  • мг
  • ме
  • мж
  • мз
  • ми
  • мі
  • мл
  • мн
  • мо
  • мр
  • мс
  • мт
  • му
  • мч
  • мш
  • мю
  • мя
  • на
  • нг
  • не
  • ни
  • ні
  • но
  • ну
  • нь
  • ню
  • ня
  • оа
  • об
  • ов
  • ог
  • од
  • оє
  • ож
  • оз
  • ої
  • ой
  • ок
  • ол
  • ом
  • он
  • оо
  • оп
  • ор
  • ос
  • от
  • оф
  • ох
  • оц
  • оч
  • ош
  • ощ
  • ою
  • па
  • пе
  • пє
  • пи
  • пі
  • пї
  • пл
  • пн
  • по
  • пп
  • пр
  • пс
  • пт
  • пу
  • пф
  • пх
  • пч
  • пш
  • пю
  • пя
  • ра
  • рв
  • рд
  • ре
  • рє
  • рж
  • ри
  • рі
  • рк
  • рн
  • ро
  • рп
  • рр
  • рс
  • рт
  • ру
  • рь
  • рю
  • ря
  • са
  • св
  • сг
  • се
  • сє
  • си
  • сі
  • ск
  • сл
  • см
  • сн
  • со
  • сп
  • ср
  • сс
  • ст
  • су
  • сф
  • сх
  • сц
  • сч
  • сь
  • сю
  • ся
  • та
  • тв
  • те
  • ти
  • ті
  • тк
  • тл
  • тм
  • тн
  • то
  • тп
  • тр
  • тс
  • ту
  • тх
  • тщ
  • ть
  • тю
  • тя
  • уб
  • ув
  • уґ
  • уг
  • уд
  • уе
  • уж
  • уз
  • уї
  • уй
  • ук
  • ул
  • ум
  • ун
  • уо
  • уп
  • ур
  • ус
  • ут
  • ух
  • уц
  • уч
  • уш
  • ущ
  • ую
  • уя
  • фа
  • фе
  • фз
  • фи
  • фі
  • фл
  • фо
  • фр
  • фт
  • фу
  • фю
  • ха
  • хв
  • хе
  • хи
  • хі
  • хл
  • хм
  • хн
  • хо
  • хр
  • хт
  • ху
  • хх
  • ца
  • цв
  • це
  • цє
  • ци
  • ці
  • цм
  • цн
  • цо
  • цп
  • цс
  • цу
  • ць
  • цю
  • ця
  • ча
  • чв
  • че
  • чє
  • чи
  • чі
  • чї
  • чк
  • чл
  • чм
  • чо
  • чр
  • чт
  • чу
  • чх
  • чш
  • чю
  • чя
  • ша
  • шв
  • ше
  • шє
  • ши
  • ші
  • шк
  • шл
  • шм
  • шн
  • шо
  • шп
  • шр
  • шт
  • шу
  • шх
  • шш
  • ща
  • ще
  • щи
  • щі
  • що
  • щу
  • юа
  • юб
  • юв
  • юг
  • юд
  • юж
  • юз
  • юк
  • юл
  • юн
  • юп
  • юр
  • юс
  • ют
  • юф
  • юх
  • юш
  • яб
  • яв
  • яг
  • яґ
  • яд
  • яє
  • яз
  • яй
  • як
  • ял
  • ям
  • ян
  • яп
  • яр
  • яс
  • ят
  • яф
  • ях
  • яч
  • яш
  • ящ

СТИ́ХА, присл.

1. Не на повний голос; впівголоса; неголосно. Магнати здоровкались розмовляли стиха (Н.-Лев., VII, 1966, 36); Марина, збираючи в огороді огірки та стиха виспівуючи, думала про те, з ким то їй доведеться рядом у полі жати (Мирний, IV, 1955, 222); До Тихона Давид прихилився і стиха сказав щось (Головко, II, 1957, 128); Стиха мукнула в сінях корова… (М. Ол., Леся, 1960, 52); // З невеликою звучністю. Коні пішли ступою, форкаючи інколи від куряви, залізне путо стиха побрязкувало, тужлива пісня котилася широкими ланами (Коцюб., І, 1955, 240); Стиха шелестіла над ним тополя (Шиян, Переможці, 1950, 55).

Читать еще:  Стихи про то что бога нет

2. Таємно від когось або від усіх; потай. Брешіть, брешіть, воріженьки, Набрешетесь лиха, А ми з тобою, миленький, Кохаймося стиха (Укр.. лір. пісні, 1958, 332); Стиха кидала [Наташа] на Колісника жартівливі погляди своїми чорними очима (Мирний, III, 1954, 277); — Нищечком та стиха поліземо рачки до кавунів.. та й повикочуємо сюди (Гр., І, 1963, 362).

3. Не поспішаючи, поволі. Літа.. Пливуть собі стиха, Забирають за собою І добро і лихо! (Шевч., II, 1963, 235); Іду стиха, зупиняючись та оглядаючись (Вовчок, VI, 1956, 318); Я стиха підвівся і підійшов до розчиненого вікна (Ю. Янов., II, 1958, 95); Вузькою зміястою дорогою стиха наближалася машина (Кач., Вибр., 1947, 142); // Поступово, мало-помалу. Не стануть щасливі вглядатись до лиха, Що в могилу жене нерозумного стиха (Щог., Поезії, 1958, 309).

4. Несильно, злегка. Ранішній вітер стиха гойдав мотузку (Коцюб., II, 1955, 197); Було вже надвечір. Сонце світило стиха, без жари (П. Куліш, Вибр., 1969, 49); Він узяв руки зв’язані Давидові й потяг догори, надавивши одною ногою на плечі. Стиха, дужче (Головко, II, 1957, 166); Натиснувши стиха ручку, він крізь вузеньку щілинку заглянув до середини [кімнати] (Смолич, II, 1958, 33).

Стиха нар.

1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 53. Стиха підхождає. ЗОЮР. І. 59. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260.

2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Мет. 16. Ум. Стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою. Чуб. V. 60.

Дорога до Бога (1 частина)

Отче наш, що є на небесах!
Нехай святиться ім’я Твоє.
Хай прийде Царство Твоє,
нехай буде воля Твоя
як на небі, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам сьогодні.
І прости нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим.
І не введи нас у спокусу,
але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є Царство, і сила, і слава
навіки. Амінь.

Ще слів не вмію вимовляти,
ще «еЛ» виходить замість «еР»,
мов примадонна, поруч мати
і пару братиків й сестер.
Навколо мами, мов курчатка,
долоні складені в молитві,
тепер не хлопчики й дівчатка,
ми ангели в запеклій битві.
Старанно: «…буде Твоя воля…
на небі, так і на землі…»
а значення слів – воля, доля
не знаємо, бо ще малі.
Матуся щиро: «…Хліб … насущний
дай нам сьогодні…», – і ми теж.
Хліб мамин смачний і пахучий,
із печі – радість нам без меж.
«…Прости нам. ». Слідом ми:«…прости…».
В малечі свої таємниці,
є також «спалені мости»
хоч, для дорослих це дурниці.
«…Прощаємо…», – це легко дітям,
вони ще янголята Божі.
Дорослим, вже порослим сміттям,
слова ці на торги похожі.
Та мама щира і ми щирі.
Вона є приклад нам маленьким.
Стараємося жити в мирі,
на спокій і на радість неньки.
***
В другій кімнаті, за дверима,
молиться на ніч і бабуся,
життя не легке за плечима,
навколішках баба Маруся.
Заплющить очі, щось белькоче,
схиливши голову на ліжко,
і в мене в грудях щось клекоче,
чекаю поруч нишком-тишком.
Довгі роки, довга молитва.
Терплю, хоч спати вже охота.
Велика в серці її битва,
в душі за всі роки робота.

Я помолилась, мені скоро,
знаю молитву лиш одну.
Ми, дітвора, читали хором,
в ній залишили всю вину.
Скоренько поскакали в ліжко,
притихли, спати вже пора.
Бабуся ж молиться, їй гірко,
не заважає дітвора.
Не раз в молитві слізно плаче,
тужливо стогне, то мовчить,
десь у світах вона неначе
і забуває про цю мить.

Спостерігаю у куточку,
чи стаю поруч на коліна,
допомагаю їй потрошку, —
«…прости…, прощаю…, так, я винна…».
Не знаю що, кому, чому?
Два серця б’ються в унісон.
Летять слова десь у пітьму,
з собою забирають сон.
Сльози старечі і дитячі
зливаються в один струмок,
немає в нім добра нестачі,
немає спутаних думок.
Я забуваю, що маленька,
з чимось великим поєднання,
а в ньому чистенька й легенька,
потрібні там мої старання.
Розпочинаю розуміти
«…Твоє є Царство… сила… слава…»,
хоч, ми ще є маленькі діти,
й спокуса що – вона лукава.

Потім пірнаю мишенятком
своїй бабусі під пахву
і засинаю янголятком,
лишаю болі наяву.
Вона радіє, гладить ніжно,
дякує Богу за цю мить,
як не жила – добре чи грішно,
радість на серці… і щемить.
Смиренна: «…нехай буде воля
Твоя… на небі… і землі…».
Знає тепер слова пароля,
в них всі печалі і жалі.
***
Так кожний день – в хаті молитва.
До церкви – дітям заборона,
в соціалізму з Богом битва,
там атеїзм – на нім корона.

Читать еще:  Стихи у кого день рождения

У дитсадку читала вірші
про Леніна, КПРС,
а вдома вони були інші,
про Бога, святості чудес.
Дитя, воно губка неначе,
усмоктує воду усяку,
радіє, вірить, в щасті скаче,
в долоні б’є усім в подяку.
В дитині чорного немає,
а віра в щирість, чистоту,
сміття за золото сприймає,
за істину всю глупоту.
***
Зв’язалися в одне дві правди.
Не вірю в Бога!
Вірю в Бога!
Не вірю! – в дитсадочку, в школі завжди.
А вірю! – мамина дорога.
***
В хаті – Різдво і Паска, Трійця,
наповнювали радістю хатину,
сім’я разом, усім замало місця,
збирали за столом усю родину.
Читати «Отче наш», а потім сісти,
так було і тоді, так і понині,
не починати без молитви їсти
не тільки в нас, а і любій гостині.
Ми, дітлашня, окремо від дорослих,
у нас свій стіл і трапеза віддільна.
Слова молитви, крізь серця пророслих,
на всіх одні. Молитва в нас єдина.

II
Не вірю! – виростало більшим,
пішли до школи малюки.
Ставав і світ навколо іншим,
з домашнім рвалися зв’язки.
***
Хотілось бути «жовтенятком»,
всі в класі мали зірочки,
червоні, гарні із дитятком
в серЕдині. Такі ж рочкИ.
Вони так сяяли на грудях!
Яскравіші, ніж в небі зорі,
ми похвалялися на людях.
Душі відкриті і прозорі.
Весь світ вкладався в це дитятко,
що в центрі зірочки, у колі.
Я, мов малесеньке телятко,
здалась слухняно іншій волі.

Як гордо йшла назустріч вітру,
коли приймали в піонери,
готова серце дати світу,
піти на плаху, на галери…
Червоний галстук усі бачать,
неначе прапор на мені,
хай всі боги мене пробачать,
і будуть далі – в стороні.
Я – піонер! Завжди готова!
Служити Леніну усюди,
в моїм житті – це є основа,
хай знають на всім світі люди!
***
Матуся молиться, як завше,
але тепер одна. Без нас.
Бабуся на коліна ставши,
схиляє голову весь час.
Вони постійні у молитвах.
Нас просять Бога не хулити:
«Не проведіть життя у кривдах,
вік треба у добрі прожити.
Ваш вибір – вірити чи ні,
в Бога для кожного свій час,
такі часи, невіри дні,
це мішура, а Віра в нас.
До Бога стежка є крива,
у ямах, прірвах і горбах,
ледве у душах виживає,
закутана в брехню і страх.
Мої ви дітки, вас люблю,
й даю вам вибір – Бог нам дав.
Лиш про одне усіх молю,
Не хуліть Бога, він страждав»
***
Одна на всіх, в молитві мама
ставала. Іноді і ми,
хоч галстуки й зірки так само,
були над нашими грудьми.
***
В Різдво ялинку наряджали,
Читали й далі «Отче наш»,
тільки тоді за стіл сідали,
хоч інші ми і інший час.
Колядували з року в рік,
і щедрували, й посівали,
бо кожен з нас до того звик,
традиції всі цінували.

На Паску випікали паски,
пахучі, пишні і м’які,
у церкві – нам, з Божої ласки,
мама святила крашанки.
Дітей із церкви виганяли,
там чатували вчителі,
а їх батьки догани мали
і нарікання не малі.
Чекали діти поза плотом,
багато… куди оком кинь
і мерзли, й обливались потом,
бо так хотілося святинь.

Разом, у провідну неділю,
родина йшла на кладовище,
малим далеко… цілу милю,
дрібненько підбігали швидше.
Молилися біля могили
і слізно цілували хрест,
дітки з дорослими просили
всім душам спокою в Небес.
На цвинтарі людей багато,
в молитві всі біля своїх,
велике для померлих свято,
цей день гостина є у них.

Лепеху в хаті розстилали,
зелене листя в свято Трійці,
і разом з ліліями рвали
у нашій невеликій річці.
Мов сонечка, в кожній кімнаті,
розкладена трава пахуча,
між промінцями поскакати
збиралося нас… я – ведуча.
Знімали в хаті цілий галас,
сплітали з лілії вінки,
бувало, з нами мама гралась
їй приміряли залюбки.

Читать еще:  Евтушенко стихи а куда я тебя понесу

На Спаса яблука відразу
з’їдали, меду і грушок,
на покуть ставили у вазу
букет з посвячених квіток.

***
Йшли цілим класом на параді,
свята «жовтневі» й «пєрвомай»
і цим подіям були раді,
такий уквітчаний «трамвай».
Колони… краща була наша,
придумували ночі й дні,
ідей багато – ціла каша,
перемагали ми одні.
З роками і свята радянські
ставали з Різдвом нарівні,
хоч на городи йшли селянські,
а в Паску, Трійцю… точно ні.

III
Купила мама олівці,
багато, різнокольорові,
позаздрили б усі митці,
в коробці гарній, зовсім нові.
Знайшлася карточка маленька,
змальовувала день і ніч,
вона мені така гарненька…
Ховалась від усіх на піч.
На ній дитяточко на сіні,
схилилася над ним матуся,
так радісно мені, дитині,
на них обох не надивлюся.
Стоять там ще діточок троє
і крила мають за спиною,
наповнюється серце моє
до них безмірною любов’ю.
Ще є корівка і вівця,
зірка над ними в небі сяє,
усе безмірне, без кінця…
я з ними – так серце сприймає.

Знайшла нову, за пару днів.
Малюю хлопченя маленьке.
Годує білих голубів,
над головою все біленьке.

Ще більше захватило дух,
побачила третю картинку,
з собою говорила в слух:
«Зроби, хоча б на день зупинку».
Руки хапають олівці
і я малюю знову й знову,
немов картиночки всі ці
заклАдають під щось основу.

Тепер вже гарний чоловік
склав руки, молиться немов,
ще не старий у нього вік,
борідка, а в очах любов.
Над головою коло біле,
на трьох картинках – три разИ.
Не знала я, дитя несміле,
що я малюю образИ.

У школі, на перервах жінку
і чоловіка з молотом й серпом,
в кожнісіньку вільну хвилинку
дідуся Леніна з гербом.
В хаті, сховаюся в куточку,
малюю ангелів маленьких,
буває мати кличе дочку,
не чую і не бачу неньки.

Не відав розум ще дитяти,
то серце вибирало Бога
і чи могла тоді я знати,
що це – мого життя дорога.

В школі

Підручники, календарні плани, методичні рекомендації. Зовнішнє незалежне оцінювання. Тести за предметами.

Частини мови

Усі слова залежно від їхнього лексичного значення, граматичних ознак, способів змінювання і ролі в реченні поділяються на десять частин мови.

Частини мови діляться на самостійні (повнозначні), які в реченні можуть виступати членами речення, і службові (неповнозначні), які виконують допоміжну роль у побудові речень.

До самостійних належить шість частин мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник. Дієприкметник і дієприслівник не є окремими частинами мови, це — форми дієслова.

До службових належить три частини мови: прийменник, сполучник і частка.

Вигук становить окрему частину мови, що не належить ні до самостійних, ні до службових.

Усі самостійні частини мови, крім прислівника, змінюються. Прислівник, службові частини мови і вигук не змінюються.

2. Частини мови – загальна характеристика
Частини мовиПитанняЗа значеннямЗмінюваність
І. Іменникхто? що?самостійна, предметиназиваєзмінювана
ІІ. Прикметникякий? чий?самостійна, ознакиназиває— “ —
ІІІ. Числівникскільки? котрий?самостійна, називає кількість або порядок

В українській мові відокремлюються одинадцять частин мови; 6 самостійних, 3 — службових та 2 — окремих:

  • самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)
    • іменник — хто?, що? Змінювана за відмінками.
    • прикметник — який?, яка?, чий? Змінювана за відмінками.
    • числівник — скільки? котрий? Змінювана за відмінками.
    • займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками.
    • дієслово, дієприкметник, дієприслівник — що робити? що зробити? Змінювана за особами, окрім дієприслівника.
    • прислівник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
  • службові (допоміжні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними
    • сполучник
    • прийменник
    • частка;
  • окремі
    • вигук
    • модальник

П’ять частин мови об’єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) — це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Усі інші частини мови є класами незмінюваних слів.

Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це — іменник, прикметник, числівник і займенник.

Перевірте себе. Запишіть підряд слова за частинами мови в тому порядку, як вони названі в таблиці: іменники, прикметники, числівники і т.д.

Триста, ущухати, вчасно, вікно, знахідка, тихий, бачиш, оскільки, отже, гов!, умілий, кожний, вшанування, спокійний, вйокає, над.

Ключ. З других букв має скластися перша частина вислову давньоримського поета Публілія Сіра: “… собі — ніколи”.

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector